Платформа культури пам’яті Минуле / Майбутнє / Мистецтво разом із ГО  «Музей сучасного мистецтва» за підтримки Фонду «Партнерство задля стійкості України» запускають лабораторію практик меморіалізації. Це освітньо-дослідницький проєкт із практичною складовою, що триватиме з березня по липень 2024 року.

Мета лабораторії — пошук нової візуальної мови для пам’ятання російсько-української війни та розширення підходів до створення меморіальних проєктів. Учасники ознайомляться з важливими світовими практиками меморіалізації та візьмуть участь у розробці ідей меморіальних об’єктів для декількох місць пам’яті війни в Україні.

ЧОМУ ЦЕ ВАЖЛИВО ЗАРАЗ?

З початком повномасштабного вторгнення росії в Україні виник потужний запит на меморіалізацію, який буде лише зростати. Від весни 2022 року ми бачимо обговорення численних проєктів — від перейменування вулиць до масштабних загальнонаціональних меморіалів.

Ми переконані, що будувати національний меморіал можна лише після закінчення війни, але починати працювати з пам’яттю про трагічні події, особливо локальною, потрібно вже зараз. Для багатьох українців сьогодні важливо в той чи інший спосіб вшановувати загиблих, фіксувати події та свій досвід у публічному просторі. Ми відгукуємося на цей запит, а не ігноруємо його.

Якщо в перші два роки повномасштабної війни меморіалізація відбувалася стихійно, то сьогодні ми все частіше чуємо про потребу в професійному підході: організувати спільноту людей, які вміють працювати з питаннями пам’яті; проводити дослідження; розробляти конкурсні процедури; сформувати рамки роботи з травматичним досвідом та дотримуватися їх; відійти від радянської мови меморіалізації; вести публічний діалог з громадами; знаходити інструменти для порозуміння у конфліктних ситуаціях, що спровоковані появою неоднозначних меморіалів.

Ми прагнемо змінити принцип роботи з меморіальними проєктами на таких засадах:

  1. Важливо мати cуспільну дискусію про різні візуальні рішення щодо вшанування трагічних подій як у конкретному випадку, так і щодо можливих практик в цілому.
  2. Втіленню проєкту має передувати ґрутновне професійне обговорення та обговорення з представниками громад.
  3. Розробка меморіального проєкту неможлива без залучення спеціалістів різних фахів.

Саме за такою логікою з’являтимуться проєкти в лабораторії, а, отже, ми зможемо оцінити та обговорити якість такого підходу, перш ніж запропонувати його громадам для подальшої роботи. Лабораторія має стати майданчиком для формування професійної спільноти, що здатна працювати над актуальними меморіальними проєктами.

Яке значення мають меморіали сьогодні? Як вони впливають на наше життя і майбутнє? Якими вони мають бути після 24 лютого 2022 року? Пропонуємо знайти відповіді на ці питання через розробку конкретних ідей.

ДЛЯ КОГО ЦЯ ЛАБОРАТОРІЯ?

В першу чергу ми запрошуємо до участі візуальних художників та архітекторів, але також заохочуємо долучатися дослідників пам’яті, соціологів, дизайнерів, журналістів, музейників, філософів, ІТ-спеціалістів та всіх, хто хоче працювати з темою меморіалізації російсько-української війни.

Учасники лабораторії отримають можливість:
 

  • познайомитися з основами публічної історії та меморіалізації;
  • мережуватися, обмінятися досвідом та співпрацювати з людьми, які займаються проблематикою російсько-української війни у різних сферах;
  • долучитися до спільноти професіоналів, що працюють з колективною пам’яттю засобами мистецтва;
  • взяти участь в міждисциплінарних воркшопах з обговоренням конфліктних кейсів роботи з пам’яттю;
  • здійснити робочі експедиції на місця подій російсько-української війни;
  • розробити власну ідею меморіального кейсу, яка буде презентована та обговорена публічно.

ЯК ВІДБУВАТИМЕТЬСЯ ЛАБОРАТОРІЯ?

Лабораторія складається з двох частин: теоретичної, яка передбачає освітні зустрічі та воркшопи, та практичної, яка передбачає створення та презентацію меморіальних проєктів. Ви можете взяти участь або лише в теоретичній частині (онлайн), або ж в обох частинах (онлайн та офлайн).

Зауважте: долучитися до другого, практичного етапу можуть лише ті учасники лабораторії, які перебувають в Україні, адже обов’язковою умовою роботи є експедиції на місця подій російсько-української війни.

ЩО ТАКЕ ТЕОРЕТИЧНА (ОСВІТНЯ) ЧАСТИНА ЛАБОРАТОРІЇ?

Перший етап лабораторії — це регулярні онлайн-зустрічі та майстерки зі спеціалістами різних сфер кілька разів на місяць. Під час подій можна буде отримати знання щодо різних аспектів роботи з пам’яттю в області Memory Studies та публічної історії, психології, міжнародного права, дізнатися про практики організації міжнародних меморіальних конкурсів, попрацювати в міждисциплінарних групах над вирішенням завдань, запропонованих організаторами.

Формат: онлайн.

РОЗКЛАД ОСВІТНЬОЇ ПРОГРАМИ

21 БЕРЕЗНЯ, чт

18:00–18:50
Хто створює колективну пам’ять в Україні в період російсько-української війни? Актори пам’яті
Лекція: Антон Лягуша

18:50–19.15
Правова регламентація створення меморіальних об’єктів в публічному просторі
Лекція: Гнат Забродський

19:30–21:00
Головні месиджі меморіалізації російсько-української війни
Майстерка з куратор(к)ами лабораторії

 

28 БЕРЕЗНЯ, чт

18:00–19:00
Колективна травма, культурна травма: механізми виникнення і модуси співіснування
Лекція: Наталія Кривда

19:30–21:00
Обговорення кейсу: запит на військову меморіалізацію
Майстерка з куратор(к)ами лабораторії

4 КВІТНЯ, чт

18:00–19:00
Принципи роботи з колективною травмою в публічному просторі та етичні межі роботи з репрезентацією образу жертв
Лекція: Лариса Денисенко

19:30–21:00
Етика роботи з травматичним досвідом в публічному просторі
Майстерка з куратор(к)ами лабораторії

 

11 КВІТНЯ, чт

18:00–19:00
Найвідоміші військові меморіали: тенденції розвитку військової меморіальної мови
Лекція: Оксана Довгополова

19:30–21:00
Військові кладовища в Україні: проблеми, виклики, способи вирішення
Лекція та майстерка: Антон Лягуша

15 КВІТНЯ, пн

18:00–19:00
Кейси меморіалізації в Україні: з чим будуть працювати учасники практичної частини лабораторії
Презентація: організатор(к)и лабораторії

19:30–21:00
Обговорення запропонованих кейсів
Робота в групах

 

25 КВІТНЯ, чт

18:00–19:00
Меморіали та контрмеморіали: символічна мова та контексти сприйняття
Лекція: Оксана Довгополова

19:30–21:00
Ініціативи громад в Україні щодо створення меморіалів АТО
Лекція: Ганна Глю

29 КВІТНЯ, пн

18:00–18:50
19:00–19:50
Міжнародний та український досвіди проведення конкурсів на створення меморіалів
Лекції: Ганна Бондар, Катерина Семенюк

20:10–21:00
Недержавна комеморація російсько-української війни
Майстерка з куратор(к)ами лабораторії

 

23 ТРАВНЯ, чт

18:00–19:00
Теми та образи, які виникли в українському мистецтві внаслідок повномасштабного вторгнення
Лекція: Ольга Балашова

19:30–21:00
Меморіалізація міст, що знаходяться під окупацією та зазнали критичних руйнувань. Діяльність спільнот знищених українських міст і розслідування авіаудару по Маріупольському драмтеатру від Центру просторових технологій
Обговорення

ЛЕКТОР(К)И

Ольга Балашова, мистецтвознавиця, кураторка, медіатеоретикиня, кандидатка філософських наук, співзасновниця та голова правління ГО «Музей сучасного мистецтва»

Ганна Бондар, архітекторка та політична діячка, заслужена архітекторка України, кураторка першого в Києві фестивалю міських проєктів «PRO місто», конкурсу меморіалу Небесної сотні «Територія гідності», реконструкції Контрактової площі

Ганна Глю, PhD, University of Liverpool, дослідниця низових комеморативних практик російсько-української війни з 2014 року в центральній Україні

Лариса Денисенко, українська письменниця, журналістка, адвокатка, серед інших адвокатів представляє інтереси громадян в Європейському суді з прав людини (Страсбург), має ліцензію на здійснення практики в Торонто та Оттаві щодо справ, пов’язаних з біженцями та мігрантами

Оксана Довгополова, докторка філософських наук, співзасновниця платформи культури пам’яті Минуле / Майбутнє / Мистецтво

Гнат Забродський, юрист, менеджер культурних проєктів

Антон Лягуша, кандидат історичних наук, декан факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки

Наталія Кривда, докторка філософських наук, професорка кафедри української філософії та культури Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, академічна директорка МВА-програм Единбурзької бізнес-школи в Україні

Катерина Семенюк, кураторка, культурна менеджерка, співзасновниця платформи культури пам’яті Минуле / Майбутнє / Мистецтво

ЩО ТАКЕ ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА ЛАБОРАТОРІЇ?

На другому етапі учасники лабораторії візьмуть на себе розробку одного з запропонованих організаторами кейсів пам’ятання війни в Україні. Кожен кейс буде безпосередньо пов’язаний з конкретним місцем пам’яті, а робота над ідеями відбуватиметься в діалозі з представниками відповідних громад.

Очікується, що для роботи над кейсами учасники сформують між собою міждициплінарні групи, однак за бажанням можна буде працювати над проєктом індивідуально. Для учасників будуть організовані експедиції на місця меморіалізації, консультації та супровід роботи.

Долучитися до другої частини лабораторії можуть ті учасники, які перебувають в Україні. Особиста участь в експедиціях — обов’язкова умова. Другий етап не передбачає дистанційної роботи.

Приєднатися до практичної частини лабораторії можна буде за результатами співбесіди з організаторами.

КУРАТОРКИ ЛАБОРАТОРІЇ

Оксана Довгополова

докторка філософських наук, співзасновниця платформи культури пам’яті Минуле / Майбутнє / Мистецтво, членкиня Memory Studies Association

Ольга Балашова

мистецтвознавиця, співзасновниця та голова правління ГО «Музей сучасного мистецтва»

Катерина Семенюк

кураторка, співзасновниця платформи культури пам’яті Минуле / Майбутнє / Мистецтво, голова ГО «Культурні практики»

Юлія Гнат

співзасновниця і директорка з екосистемних проєктів та розвитку ГО «Музей сучасного мистецтва»

ЕТАПИ ЛАБОРАТОРІЇ

cередина лютого–середина березня 2024

набір учасників

середина березня–червень 2024

освітня частина

травень–липень 2024

практична частина, робота над кейсами

липень 2024

презентація та обговорення проєктів, розроблених учасниками практичної частини

ПРО ОРГАНІЗАТОРІВ

Минуле / Майбутнє / Мистецтво (реалізується ГО «Культурні практики») — платформа культури памʼяті, заснована в Одесі в 2019 році. Платформа реалізує комеморативні, дослідницькі та мистецькі проєкти, розробляє стратегії пам’ятання важливих явищ в історії України та проводить дискусійні програми для залучення широкої аудиторії до роботи з минулим.

ГО «Музей сучасного мистецтва» (ГО МСМ) — неприбуткова організація, яка має на меті створити новий тип професійної музейної інституції сучасного мистецтва в Україні, як важливий елемент розвитку екосистеми в сфері мистецтва. Заснована в 2020 році, організація об’єднує та залучає художни_ць, культурних працівни_ць та експерт_ок, які працюють з сучасним мистецтвом в Україні.

Лабораторія практик меморіалізації підтримується Фондом «Партнерство задля cтійкості України», який фінансується урядами Великої Британії, Канади, Нідерландів, Сполучених Штатів Америки, Фінляндії, Швейцарії, Швеції. За спільної підтримки уряду України та урядів-партнерів Фонд реалізує проєкти, в першу чергу, на деокупованих і прифронтових територіях, спрямовані на посилення стійкості України перед лицем російської агресії. Метою ФПСУ є зміцнення спроможності українського уряду надавати місцевим громадам критично важливу підтримку в співпраці з громадянським суспільством, ЗМІ та приватним сектором.