У 2022 році платформа культури пам’яті Минуле / Майбутнє / Мистецтво почала працювати з темою деколонізації. Війна, яку веде Росія проти України, змушує міркувати не тільки про військовий опір, але й про ту частину минулого, яке пов’язано з Росією, зокрема з Російською імперією. Її сліди присутні в публічному просторі українських міст, а простір культурний наповнюють наративи, які ми не завжди помічаємо. Тож як зробити так, щоб імперія назавжди втратила владу над нами?

Здається, простіше за все просто вичистити публічний простір від будь-якої згадки про імперію. Але чи не обеззброїмо ми самі себе таким чином, втративши можливість впізнавати зброю імперську? Вона різна. Це не тільки Валуєвський циркуляр — це й маніпуляції минулим, і міфи великої та дуже привабливої імперської культури, поряд з якою інші культури демонструються як несправжні.

Нам скажуть: подивіться, скільки прекрасного було створено за часів імперії! Скільки українців взяли участь у створенні цієї імперії — хіба це схоже на стосунки колонізатора з колонізованими? Подивіться на Великобританію, ось де справжня імперія. Невже доля України схожа на долю Конго? Нам скажуть: це ж наша історія! І тут найголовніше: саме тому, що це наша історія, ми не можемо відмовитись від її критичного осмислення, від розмежування глорифікації та аналізу, уславлення та попередження.

Літо та осінь 2022 року в Україні добре показали, що міста, на які розраховували окупанти як на союзників через великий вплив російської імперської історії, їм не підкорилися. В Херсоні з його пам’ятниками Суворову та Потьомкіну люди виходили на мітинги з українськими прапорами проти російських окупантів. Імперія вже не має влади над нами, але, як не дивно, ми ще маємо це усвідомити. Для цього треба не тільки вичищати простір від імперських слідів, а й навчитися дивитися на імперію впритул та знати, як працюють її інструменти. Стати не наївно-оголеними, а озброєними — не тільки на полі бою.

Де аналізувати долю імперської спадщини України, як не в місті, в якому слідів імперії дуже багато, — в Одесі? У 2022 році відразу декілька одеських інтелектуальних майданчиків включилися в обговорення — Одеський національний художній музей, Зелений театр, Одеська обласна універсальна наукова бібліотека ім. Михайла Грушевського. Для Минуле / Майбутнє / Мистецтво проблематика деколонізації стала однією з ключових тем для роботи.

На цій сторінці ми знайомимо з тим, що вже встигли зробити:

серія публічних дискусій разом із партнерами;

низка аналітичних публікацій у ЗМІ;

відповідні терміни для глосарію роботи з пам’яттю.

ІМПЕРІЯ: ПАМ’ЯТАТИ НЕ МОЖНА ПОВЕРНУТИ

ПУБЛІЧНІ ДИСКУСІЇ В ОДЕСІ, СЕРПЕНЬ-ВЕРЕСЕНЬ 2022

Минуле / Майбутнє / Мистецтво разом із Зеленим театром в Одесі провели цикл публічних дискусій про деколонізацію «Імперія: пам’ятати не можна повернути». Кураторкою та модераторкою дискусійної програми стала Оксана Довгополова — докторка філософських наук, професорка кафедри філософії Одеського національного університету імені І. І. Мечникова, співзасновниця платформи культури пам’яті Минуле / Майбутнє / Мистецтво.

Події відбулися в Одеській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Михайла Грушевського.

Онлайн-трансляції дискусій відбулися на Facebook-сторінках Минуле / Майбутнє / Мистецтво та Зеленого театру.

ВИЗНАЧАЄМО ПОНЯТТЯ: ІМПЕРІЯ, КОЛОНІЯ, ПОСТКОЛОНІАЛЬНИЙ СИНДРОМ

 

12 серпня 13:00

 

Спікери: Андрій Красножон, Олег Луговий

 

відеозапис

 

Імперії є частиною історії України. Напад Росії активізує неприйняття саме російсько-імперського минулого, але це не єдина імперія нашого ландшафту пам’ятання та забуття. Щоб осмислити та пропрацювати імперське минуле, важливо чітко проговорити базові поняття, які ми використовуємо в цьому контексті: імперія, колонія, постколоніальний синдром. Вони не такі прості й очевидні, як може здатися на перший погляд.

Андрій Красножон, історик та археолог, професор та ректор Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського; Олег Луговий, історик та краєзнавець, доцент кафедри всесвітньої історії Одеського національного університету імені І. І. Мечникова

СЛІДИ ІМПЕРІЇ В ПУБЛІЧНОМУ ПРОСТОРІ ОДЕСИ

 

26 серпня 15:00

 

Спікери: Анна Місюн, Петро Обухов, Євгенія Моляр

 

відеозапис

 

Коли місто було частиною певної держави, в його публічному просторі так чи інакше віддзеркалюється реальність цієї держави: у топоніміці, в пам’ятниках та меморіальних дошках. Загалом ці сліди можуть гарно продаватись туристам або ставати тригерами конфліктів. У кожному українському місті є таки привіти з минулого, які веселять одних та дратують інших. Одеса не виняток, і всередині міста треба визначитись, як із цим бути.

Анна Місюн, історикиня та культурологиня, доцентка кафедри культурології Одеського національного політехнічного університету, авторка теле- та радіопрограм; Петро Обухов, підприємець та громадський діяч, депутат Одеської міської ради та голова Комісії з питань транспорту і дорожнього господарства; Євгенія Моляр, мистецтвознавиця, артменеджерка, учасниця ініціативи ДЕ НЕ ДЕ, представниця Експертної ради Міністерства культури та інформаційної політики з питань подолання наслідків русифікації та тоталітаризму

МІСТО ВІЛЬНИХ ЛЮДЕЙ: З ІМПЕРІЄЮ ЧИ БЕЗ

 

9 вересня 15:00

 

Спікери: Олександр Бабич, Гера Грудєв, Ніколай Вікнянський

 

відеозапис

 

Одеса була одним із найбільш динамічно зростаючих міст світу в 19 столітті та на початку 20-го. Це було місто підприємців, людей, які знали, що живуть тут саме для того, щоб заробляти. Зароблені в Одесі гроші запускали й театральне життя, й технічні інновації. Чи відбувалося це завдяки імперії? Наші спікери впевнені, що якраз тиск імперії на вільних одеських людей спричинив те викривлення одеського «міфу», завдяки якому центральне місце в ньому посіли кримінальні персонажі. Як знайти ядро одеської ідентичності, яке не змогла вбити навіть радянська влада? І головне — як на цих пошуках вибудувати стратегію розвитку Одеси?

Олександр Бабич, історик, член історико-топонімічної комісії Одеської міської ради, голова туристичної агенції «Тудой-сюдой»; Гера Грудєв, історик та літературознавець, науковий співробітник Музею євреїв Одеси та Одеського національного художнього музею; Ніколай Вікнянський, підприємець, радник міського голови Одеси з гуманітарних питань, член робочої групи з підготовки та адаптації номінаційного досьє щодо включення Одеси в список всесвітньої спадщини ЮНЕСКО

МІЖ МОРЕМ І СТЕПОМ: НЕ ІНСТИТУЦІЙНА ЛЕКОЛОНІЗАЦІЯ В ОДЕСІ

 

23 вересня 15:00

 

Спікери: Віталій Чернецький, Володимир Чигринець, Валерія Наседкіна, Ольга Сидорушкіна

 

відеозапис

 

Ми слухаємо політиків, істориків, соціологів. Чи не виходить так, що деколонізація — це проблема експертного середовища та поле політичної боротьби? Під час дискусії ми говорили про культурні ініціативи в Одесі, які шукають способи розуміння минулого міста та регіону поза риторикою імперських фанфар.

Віталій Чернецький, славіст, перекладач української літератури англійською мовою, професор університету Канзасу (США); Володимир Чигринець, куратор, дослідник, музикант, співзасновник незалежної кочової бібліотеки «Книжковий курінь»; Валерія Наседкіна, культурна менеджерка, дослідниця, співзасновниця незалежної кочової бібліотеки «Книжковий курінь», співробітниця наукового відділу Музею сучасного мистецтва Одеси; Ольга Сидорушкіна, програмна директорка Зеленого театру

АНАЛІТИКА ТА ГЛОСАРІЙ

ГОВОРИМО ПРО ВИКЛИКИ РОБОТИ З ІМПЕРСЬКИМ МИНУЛИМ

2022 рік змусив нас переглянути розуміння різних понять. Деякі з них, здавалось би, знайомі, сьогодні знову набувають актуальності та вимагають переоцінки в новому контексті. Так у глосарії роботи з пам’яттю з’явилися нові статті, в тому числі присвячені науковим визначенням термінів імперія та колонія.

На запрошення партнерів Минуле / Майбутнє / Мистецтво взяло участь у низці важливих розмов. У проєкті «Ukraine in Flames» Український кризовий медіа-центр розповідає світу про Україну та російсько-українську війну. Один із випусків присвятили проблемі деколонізації. У ньому кураторка Минуле / Майбутнє / Мистецтво Оксана Довгополова разом із журналісткою Зоєю Казанжи та художником Матвієм Вайсбергом розмірковують про колоніальний характер російської агресії проти України.

Мабуть, ніхто так не розуміє важливість пропрацювання імперського минулого в Одесі, як Одеський національний художній музей. Наразі саме ця інституція прийняла на тимчасове зберігання одіозний монумент Катерині ІІ, що до початку 2023 року височів у самому центрі міста. У 2022 році музейний лекторій запросив кураторку Оксану Довгополову до розмови про виклики, які стоять перед українськими музеями. Що робити з зображеннями, наприклад, парадних портретів імператорів у залах? Що робити, коли простір експозиції нібито повідомляє: тут була імперія?

«Ukraine in Flames»: деколонізація української культури

Музей як виклик: зустріч з Оксаною Довгополовою

ПУБЛІКАЦІЇ В МЕДІА

ПРО ДЕКОЛОНІЗАЦІЮ В УКРАЇНІ ТА ОДЕСІ ЗОКРЕМА

Для нас важливо, що в Одесі з’являються ініціативи, які саме імперське минуле роблять зброєю звільнення від імперії. У 2022 році Одеса зробила чергову спробу увійти в список всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, причому вперше підготовлене одеситами досьє було прийняте до розгляду та наразі знаходиться в штабі ЮНЕСКО в Парижі. Документ описує унікальність одеського міського феномену як антиімперського проєкту всередині імперії. Читайте наш аналіз цього досьє для видання LB.ua у матеріалі «Одеса в ЮНЕСКО: чому статус всесвітньої спадщини — це відповідальність, а не подарунок».

Також пропонуємо ознайомитися з іншими матеріалами, присвяченими темі деколонізації. Наприклад, у тексті «Дві Росії. Естрадний номер у маріупольському драмтеатрі», Оксана Довгополова пояснює, чому російська імперська культура є зброєю та чому небезпечно цю зброю недооцінювати.

Одеса в ЮНЕСКО

Чому статус всесвітньої спадщини — це відповідальність, а не подарунок, і до чого тут пам’ятник Катерині

Детальніше

Що таке імперська спадщина і як із нею поводитися?

10 відповідей на питання щодо деколонізації України

Детальніше

Одеса: топографічна деколонізація

Кураторка Минуле / Майбутнє / Мистецтво Оксана Довгополова — про перейменування вулиць

Детальніше