Імперії є частиною історії України. Напад Росії активізує неприйняття саме російсько-імперського минулого, але це не єдина імперія нашого ландшафту пам’ятання та забуття. Щоб осмислити та пропрацювати імперське минуле, важливо чітко проговорити базові поняття, які ми використовуємо в цьому контексті: імперія, колонія, постколоніальний синдром. Вони не такі прості й очевидні, як може здатися на перший погляд.

Андрій Красножон, історик та археолог, професор та ректор Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського; Олег Луговий, історик та краєзнавець, доцент кафедри всесвітньої історії Одеського національного університету імені І. І. Мечникова

Коли місто було частиною певної держави, в його публічному просторі так чи інакше віддзеркалюється реальність цієї держави: у топоніміці, в пам’ятниках та меморіальних дошках. Загалом ці сліди можуть гарно продаватись туристам або ставати тригерами конфліктів. У кожному українському місті є такі привіти з минулого, які веселять одних та дратують інших. Одеса не виняток, і всередині міста треба визначитись, як із цим бути.

Анна Місюн, історикиня та культурологиня, доцентка кафедри культурології Одеського національного політехнічного університету, авторка теле- та радіопрограм; Петро Обухов, підприємець та громадський діяч, депутат Одеської міської ради та голова Комісії з питань транспорту і дорожнього господарства; Євгенія Моляр, мистецтвознавиця, артменеджерка, учасниця ініціативи ДЕ НЕ ДЕ, представниця Експертної ради Міністерства культури та інформаційної політики з питань подолання наслідків русифікації та тоталітаризму

Одеса була одним із найбільш динамічно зростаючих міст світу в 19 столітті та на початку 20-го. Це було місто підприємців, людей, які знали, що живуть тут саме для того, щоб заробляти. Зароблені в Одесі гроші запускали й театральне життя, й технічні інновації. Чи відбувалося це завдяки імперії? Наші спікери впевнені, що якраз тиск імперії на вільних одеських людей спричинив те викривлення одеського «міфу», завдяки якому центральне місце в ньому посіли кримінальні персонажі. Як знайти ядро одеської ідентичності, яке не змогла вбити навіть радянська влада? І головне — як на цих пошуках вибудувати стратегію розвитку Одеси?

Олександр Бабіч, історик, член історико-топонімічної комісії Одеської міської ради, голова туристичної агенції «Тудой-сюдой»; Гера Грудєв, історик та літературознавець, науковий співробітник Музею євреїв Одеси та Одеського національного художнього музею; Нікa Вікнянський, підприємець, радник міського голови Одеси з гуманітарних питань, член робочої групи з підготовки та адаптації номінаційного досьє щодо включення Одеси в список всесвітньої спадщини ЮНЕСКО

Ми слухаємо політиків, істориків, соціологів. Чи не виходить так, що деколонізація — це проблема експертного середовища та поле політичної боротьби? Під час дискусії ми говорили про культурні ініціативи в Одесі, які шукають способи розуміння минулого міста та регіону поза риторикою імперських фанфар.

Віталій Чернецький, славіст, перекладач української літератури англійською мовою, професор університету Канзасу (США); Володимир Чигринець, куратор, дослідник, музикант, співзасновник незалежної кочової бібліотеки «Книжковий курінь»; Валерія Наседкіна, культурна менеджерка, дослідниця, співзасновниця незалежної кочової бібліотеки «Книжковий курінь», співробітниця наукового відділу Музею сучасного мистецтва Одеси; Ольга Сидорушкіна, програмна директорка Зеленого театру