У грудні 2022 року платформа культури пам’яті Минуле / Майбутнє / Мистецтво розробила відеокурс «Місця трагедій та туристичний інтерес» — серію лекцій про дарк-туризм від історика й досвідченого гіда Олександра Бабіча. Курс покликаний стати основою для подальшої суспільної розмови та прийняття рішень щодо стратегії відвідування локацій російсько-української війни.
Влітку 2022 року в інформаційному полі з’явилося неочікуване сполучення слів: туризм і деокупація. Постали питання, які здавалися неможливими: українські території можуть стати об’єктом привабливості так званого темного туризму — феномену відвідування місць трагедій задля розваги. З’явилися туристичні пропозиції, які обурили професійну спільноту та українське суспільство в цілому, бо пропонували тури по місцях убивств.
Відвідування місць трагедій — це не завжди про емпатію та спільну скорботу. Інколи ці місця хочуть перетворити на «кімнату страху». Крім того, інколи щире бажання дізнатись про трагічні події може стати власне травматичним для людей, які ці події пережили лише декілька місяців тому. Туризм по місцях свіжих ран — річ складна та небезпечна.
Війна Росії проти України ще не завершилася, а ми вже стикаємося з питаннями пропрацювання травматичного минулого. Причому в такому вимірі, який цілком унікальний для України: досі ми працювали з трагедіями, відділеними від нас принаймні декількома десятиліттями. Зараз же ми маємо справу з живою раною. Реальність показує, що ми не маємо часу на довгі міркування, нам вже треба відповідати на виклики.
Спільна розмова, ініційована Державним агентством розвитку туризму України (ДАРТ), об’єднала спеціалістів з різним професійним бекграундом. Для нас важливо зафіксувати один із результатів цієї співпраці — чотири лекції з проблематики туристичного відвідування місць трагедій, підготовані істориком Олександром Бабічем.
Олександр Бабіч — історик, дослідник історії оборони та окупації Одеси, керівник туристичної агенції «Тудой-cюдой», член історико-топонімічної комісії Одеської міської ради та один із авторів номінаційного досьє щодо внесення історичного центру Одеси до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. З 2008 року працював у сфері пошуку захоронень загиблих під час оборони Одеси часів Другої світової війни та в архівних установах. З 2014 року — волонтер. У 2022 році брав участь у роботі гуманітарної місії «На щиті», яка займається пошуком і поверненням додому загиблих українських воїнів.