УКРАЇНА ТА ФІНЛЯНДІЯ: ДВА СТОЛІТТЯ, ДВІ ВІЙНИ
Сучасні українські художники у своїй практиці звертаються до теми Радянсько-фінської війни — подій більш ніж 80-річної давнини. Чому вони хвилюють їх зараз і як це допоможе зрозуміти сучасну ситуацію в Україні?
Може здатися дивним, що українські художники останніми роками декілька разів зверталися до теми Радянсько-фінської, або Зимової війни 1939–1940 років. Тоді Радянський Союз спровокував збройний конфлікт у Фінляндії та анексував частину Карелії разом із прикордонними територіями. У радянський час ці події були свідомо затінені, та й потім війна залишилася переважно в просторі непублічного й маловідомого.
Сьогоднішня ситуація в Україні, російська агресія та війна на Сході змушує митців дивитися на досвід окупації та вимушеного переселення, який трапився з іншими. Про що питають українські художники, вдивляючись в події цієї далекої та нібито не дуже дотичної до України війни? Якими думками відлунюють в сучасного українця образи зимових подій у Фінляндії на початку Другої світової? Цим питанням присвячені два проєкти, створені протягом останніх років.
АНДРІЙ ДОСТЛЄВ, ЛІЯ ДОСТЛЄВА, ОЛЬГА ЗЕЛЕНСЬКА
ВТРАЧЕНІ КАРЕЛЬСЬКІ КРАЄВИДИ, 2019—2020
Андрій Достлєв і Лія Достлєва досліджували родинні альбоми фінських сімей, які були змушені поспіхом евакуюватися зі своїх домівок у 1939 році. Вони буквально залишали все, встигаючи взяти лише найнеобхідніше. Декому пощастило повернутися після тимчасового відступу радянських солдатів, але лише для того, щоб незабаром знову тікати — цього разу назавжди.
На сімейних фотографіях фінів, створених до і після війни, дім посідає особливе місце. Митці зазначають, як змінюється сам стиль зображень: на знімках до окупації багато простору і світла, людей і речей, які можна назвати своїми; світлини після переселення — це скуті й вимушені пози, бідні композиції та відчуття всього «чужого».
Родина Сілтасен на ґанку своєї вілли в Самолі, 1920
з колекції Музею Вііпурі в Лаппеенранта
фото — http://www.korydor.in.ua
Родина Ланкіненів в Кухмалахті, Пірканмаа, 1940
з колекції Музею Лаппеенранта
фото — http://www.korydor.in.ua
«Для тисяч евакуйованих карельців звичайні аматорські фотографії власних будинків стали фактично єдиним візуальним зв’язком із загубленою батьківщиною, — пишуть про своє дослідження Лія Достлєва та Андрій Достлєв. — Те, що раніше займало другорядне місце в сімейному альбомі, набуло нових значень та нової ваги. Ці фотографії відтворювались, перемальовувались, деякі люди навіть замовляли великі кольорові картини на основі маленької вицвілої чорно-білої світлини. Час від часу ці картини все ще прикрашають будинки навіть другого покоління евакуйованих і, незважаючи на випадкові розбіжності в кольорах, все ще функціонують як зв’язок із землею батьків».
фото — http://www.korydor.in.ua
У продовження розвідки художники створили проєкт «Втрачені карельські краєвиди» у співпраці з дизайнеркою Ольгою Зеленською. Вони перенесли зображення карельських будинків з архівних фотографій на саморобний папір, у який вмішали насіння поширених фінських рослин, і документували процес їхнього пророщування. А потім висушили ці аркуші, штучно перериваючи ріст і розвиток рослин, щоб зробити з них своєрідний гербарій, або ж альбом ландшафтів пам’яті.
серія фотографій, що документує довгостроковий перфоманс, малюнки, висушені рослини
фото — http://www.korydor.in.ua
АЛЕВТИНА КАХІДЗЕ
«ЗИМОВА ВІЙНА»: ХУДОЖНЄ РОЗСЛІДУВАННЯ, 2015
2015 року художниця Алевтина Кахідзе поїхала у Виборг — російське місто в Ленінградській області за 27 кілометрів від фінського кордону, яке колись називалося Вііпурі.
Для мисткині важливою є тема вибору людей, які залишилися на окупованій території Донецької та Луганської областей після 2014 року. Вона питала себе: а у фінській війні були люди, які вирішили залишитися жити у вже чужій державі? Як вони переживали окупацію? Художниця запитувала себе, невже ніхто з 450 тисяч фінів, які змушені були евакуюватися через напад СРСР, не захотів лишитися на своїй території? Вона вирішила знайти таких людей самостійно.
фото — https://www.facebook.com/alevtina.kakhidze
Забігаючи наперед, скажемо, що корінних фінів у Виборгу Алевтина Кахідзе не зустріла. Проте зустріла багатьох цікавих людей і навіть одного чотирилапого нащадка переселенців. А ще дізналася, яке місце сучасні виборзці цінують у своєму місті найбільше — бібліотеку, побудовану за проєктом всесвітньо відомого фінського архітектора Алвара Аалто в 1927–1935 роках. І чому зняли оригінальну штору з зображенням сперматозоїда, залишену архітектором-жартівником.
фото з архіву Центральної міської бібліотеки Алвара Аалто, Виборг
У цій подорожі був важливим не формальний результат, а власне художнє розслідування і рефлексія, яку воно викликало. У розмові з фінським істориком мисткиня каже: «У Виборзі мене вкусив пес. Було боляче. Нащадок фінських псів тих місць. Я пробачила йому інстинкти. Вважати цю землю своєю — значить, охороняти її».
Пропонуємо вам прочитати підсумки дослідження художниці та подумки побути разом із нею в цій мандрівці. А також зробити власні висновки про паралелі між двома війнами.
Заголовне фото — Музей Зимової війни, Фінляндія; надане Алевтиною Кахідзе