Проєкт меморіального простору захисників і захисниць Харківщини «Місто на лінії»

У серпні 2026 року платформа культури пам’яті Минуле / Майбутнє / Мистецтво публічно представила ідею місця пам’яті загиблих захисників і захисниць Харківщини «Місто на лінії». Проєкт готовий до реалізації, проте остаточне рішення, чи бути йому втіленим у Харкові й де саме, залежить від громади та міської влади.

Пропозиція місця пам’яті «Місто на лінії» виникла у відповідь на тривалу суспільну дискусію про меморіалізацію в Харкові та запит місцевих мешканців: у місті бракує доступного простору, який би міг об’єднати людей у спільній дії пам’ятання та вдячності загиблим захисникам і захисницям. Головним завданням було створення не меморіального об’єкту як такого, а простору для взаємодії.

Роботу над проєктом підтримали інституційні партнери — Програма «Партнерство за сильну Украї», Центр сучасного мистецтва «ЄрміловЦентр», Харківський літературний музей i Харківський Медіа Хаб.

ПРО ПРОЄКТ

Авторами візуального рішення стали художник Михайло Алексеєнко разом з архітекторкою Ксенією Білик. В роботі над ідеєю Михайло звертався до культурного образу Харкова: конструктивізму, футуризму і художньої практики Василя Єрмілова. Митець також переосмислив фразу «Харків — залізобетон»: сьогодні це не лише про міць і стійкість, а й про вразливість і крихкість.

Центральна частина меморіального простору «Місто на лінії» являє собою металеву конструкцію, каркас, який би могли залити бетоном, щоб перетворити на завершену скульптуру. Але війна не закінчилася, тож і скульптура не може бути завершена: ми не знаємо всіх імен загиблих і зниклих безвісти, не про всіх поки можемо говорити публічно.

Переплетіння зварної арматури утворює мереживо, з яким можна взаємодіяти — наприклад, пов’язати стрічку з іменем чи позивним військового. Лінії чітко складаються у форми, що уособлюють людей, які стали на захист Харкова і всієї України. Згуртовано вони утворюють метафоричну стіну, яка відділяє місто та всіх нас від кордону з ворогом.

КОМАНДА ПРОЄКТУ

МІЖДИСЦИПЛІНАРНА РОБОЧА ГРУПА

Катерина Семенюк
кураторка мистецьких проєктів

Оксана Довгополова
дослідниця колективної пам’яті

Михайло Алексеєнко
художник

Ксенія Білик
архітекторка

Анастасія Пасєка
культурна менеджерка

Ксенія Пальцун
урбаністка

 

ЗАЛУЧЕНІ ЕКСПЕРТ(К)И

Алла Бовт
майор ЗСУ

Наталія Іванова
директорка центру сучасного мистецтва «ЄрміловЦентр»

Тетяна Пилипчук
директорка Харківського літературного музею

Марія Тахтаулова
начальниця Другого міжрегіонального відділу УІНП

Віталій Кохан
художник

Дискусія довкола проєкту

На публічній презентації проєкту в Харкові, яка відбулася 11 серпня 2026 року, ми обговорили з громадою варіанти можливого розташування меморіального простору. На основі цих ідей ми працюємо над візуалізацією проєкту на місцевості, яку представимо вже незабаром.

Команда платформи культури памʼяті Минуле / Майбутнє / Мистецтво відкрита до подальших дискусій про ідею меморіального простору. Якщо ви маєте пропозиції щодо розташування, хочете запропонувати свою експертизу, увійти в робочу групу для втілення проєкту чи взяти участь у наступному обговоренні, пишіть на пошту: pastfutart@gmail.com.

ПУБЛІКАЦІЇ В МЕДІА

У Харкові планують створити простір пам’яті полеглих воїнів: яким він буде

Суспільне Харків

«Місто на лінії»: простір пам’яті для Харкова

Радіо Накипіло

«Місто на лінії»: у центрі Харкова пропонують створити простір пам’яті загиблих воїнів

Радіо Хартія

Сталева пам’ять. Яким може бути перший у Харкові меморіальний простір

Kharkiv Today

ПАРТНЕРИ І ПІДТРИМКА

Партнери проєкту: Центр сучасного мистецтва «ЄрміловЦентр», Харківський літературний музей, Харківський Медіа Хаб.

Проєкт реалізовано за підтримки Програми «Партнерство за сильну Україну», яку фінансують уряди Великої Британії, Естонії, Канади, Норвегії, Фінляндії, Швейцарії та Швеції.

Програма «Партнерство за сильну Україну» — це багатостороння донорська ініціатива, яку фінансують уряди Великої Британії, Естонії, Канади, Норвегії, Фінляндії, Швейцарії та Швеції. Мета Програми – посилення стійкості України в умовах російської агресії через надання критично важливої підтримки громадам у співпраці з українськими органами державної влади, громадянським суспільством, медіа та приватним сектором.