«СКОРБОТНІ БАТЬКИ» КЕТЕ КОЛЬВІЦ: ОДНА СКУЛЬПТУРА ПРО ВСІ ВІЙНИ
Скульптура Кете Кольвіц «Скорботні батьки» була створена після Першої світової війни, але протягом майже ста років її копії продовжують з’являтися в різних місцях. Щоразу вони набувають додаткових сенсів залежно від контексту, але знов і знов виявляються актуальними. Останню таку композицію встановили в 2014 році.
Пам’ять про війну можна проговорювати по-різному — мовою прославлення воєнного подвигу і мовою глибокого суму. Художниця обрала другий шлях. В 1914-му її син Петер загинув на фронті Першої світової, і наступні 18 років Кете Кольвіц працювала над меморіалом для нього.
Скульптура, яка стала потужним антивоєнним висловлюванням і найвідомішою роботою мисткині, зображує саму Кольвіц та її чоловіка Карла. Скорбота батьків, які втратили дитину, зрозуміла всім, незалежно від того, в якій армії воювали загиблі.
У 1932 році скульптурна група була встановлена на військовому кладовищі в Бельгії, де поховали сина художниці. Зведенню передували дискусії та опір, але зрештою все відбулося завдяки сприянню Альберта Ейнштейна. При цьому в рідній Німеччині теж було непросто: нацисти не визнавали експресіоністку Кольвіц та вважали її представницею дегенеративного мистецтва. Але після Другої світової саме її творчість відгукнулася німцям.
В 1954 році копію «Скорботних батьків» поставили на території церкви святого Албана в Кельні. Місце спеціально не реставрували після бомбардувань — таким його можна побачити і сьогодні. До речі, до створення цієї копії доклав руку молодий Йозеф Бойс. На той час він саме був студентом і учнем художника Евальда Матаре, якому замовили скульптуру.
А в 1956-му оригінальний пам’ятник разом із останками німецьких військових перенесли з одного бельгійського кладовища на інше, у місті Владсло, де він знаходиться досі. Біля його ніг спочивають більше 25 тисяч солдатів.
Сама Кольвіц померла 22 квітня 1945 року, за два тижні до завершення війни. У Другій світовій вона втратила ще одного Петера — вже онука. Він загинув під російським Ржевом. В 2014 році саме тут з’явилася нова копія «Скорботних батьків» — її звела німецька організація VDK (Народний союз з пошуку, ідентифікації та захороненню загиблих солдатів) під час агресії Росії проти України та як нагадування про те, що війна не лише забирає життя в мертвих, а й калічить тих, хто продовжує жити.
Заголовне фото — Кете Кольвіц, Скорботні батьки, 1932, військове кладовище Владсло, Бельгія